"Дрібнички на поличку" - це просто декілька моментів з дачного минулого 😊 А. Щербакова

Тьмяний туман одинокості

Повільно заповнює простір між бурштиновими

Стовбурами високих дерев.

Тиша.

Велика птаха, розкривши могутні крила,

Подібні до рваних пір'ястих хмар,

Непорушно висить у потоках небесного вітру.

Веселий руденький песик у червоному ошийнику

Весело мчить по доріжці, встеленій золотавими шишками.

Так і літо пройде легким ковзним кроком...

Маленький будиночок з мансардою

Пустотливо грається сонячними зайчиками великих вікон

Та сторожить сосновий ліс поряд.

У ньому хтось живе?

Здивовано запитав випадковий перехожий.

Я… - відповіла тихо,

І будиночок посміхнувся у відповідь,

Радісно відблискуючи світло сонця, що сідає…

Він хотів комусь належати.

Так тече час.

Золоте світло, золоте світло.

Ти вічне?

Як земля ...

Відповіло сонце

Могутні сосни, могутні сосни

Ви вічні?

Як земля…

Відповіли сосни.

Земля, а ти вічна?